Коли дієта, закон, а куті хочеться…. У мене безглютенова і безцукрова дієта, а місцевий закон забороняє мак у будь-якому вигляді. Що ж робити? Куті ой як хочеться! А сьогодні щедрий вечір!
Замість пшениці – рис. Його використовують для куті в деяких регіонах України. Я брала кругленький (не довгий) і зварила так, щоб не злипався.
Миколай народний, казковий, Миколай легендарний, Миколай Святий – це одна і та ж особа, чи вони різні? Які тільки легенди, розповіді і традиції не побутують про Миколая. Іноді дітям навіть складно збагнути – хто ж він: Дід Мороз, Санта Клаус, добрий дідусь, що приносить подарунки, чи справжня людина, що жила колись, а тепер перебуває на Небесах.
Народний Миколай може пересуватися як завгодно: на заповнених подарунками санях із дзвіночками, запряжених баскими кіньми або північними оленями, на вифлеємському віслючкові чи пішки у супроводі янголят, а іноді й чортика з різочками.
Увечері, перед приходом Миколая, не замикайте двері до хати, бо інакше казковому дідусеві доведеться з подарунками лізти через вікно. Одного разу, коли так сталося в одному домі, святий зачепився золотим ґудзиком і згубив його!!!! Про таку легенду ми дізнаємося з історії «Ґудзик для святого Миколая» Асі Висинської у «Книзі, яку треба прочитати до дня святого Миколая».
«Таємниця помічників святого Миколая» сучасної української письменниці Зоряни Живки розповідає про справжню суть свята і роль святого.
Багато дітей звикли очікувати й навіть вимагати від Миколая подарунків. Але Андрійко – головний персонаж історії – не такий. Він просить у листі до святого чудесну пригоду, відмовляючись від звичайних подарунків – іграшок, книжок, смаколиків, які він і так отримує від рідних на свята.
“Правда про відьму з-під лісу” Христини Процак – про те, що може статись із людиною, яка пережила велику трагедію.
В історії розповідається про долю жінки-маргіналки, яка живе десь у лісі й лякає дітей тим, що вона відьма.
Маленька дівчинка через бабусину розповідь дізнається, хто ж ця “відьма” – насправді це людина, яка вчиняла подвиг під час Голодомору. Вона працювала на багатого пана і приносила додому картопляне лушпиння, яким ділилась з іншими, аби люди не померли від голодної смерті.