Ваше ім'я: *

Ваш email *


Болотяне диво

Валентина Водзульська використала фольклорні міфологічні персонажі в літературній казці “Болотяне диво”.
Тут чортеня, яке спершу здається небезпечним і нечистим, робить непритаманний для істот, як він сам, вчинок. Неочікувано для читача воно рятує не лише затягнутого у трясовину баранчика, а віддає своє життя, врятувавши цим двоє діток. Замість дівчинки і хлопчика бісеня стає жертвою Тому, Що Приходить Вночі.
Історія закінчується перемогою добра над злом, життя над смертю. Чудова алегорія перемоги Сатани Ісусом Христом. Є над чим подумати, адже коли в житті справжнє “болото”, приходить Той, Хто з нього не просто витягує, а ставши подібним до нас, з усіма нашим недоліками, дозволив Темряві на короткий час відсвяткувати вдавану перемогу над Ним і над нами, щоб ми тепер з Ним святкували Його справжню перемогу.
Для мене паралель була неочікуваною. Але авторка сміливо обрала її. Чорт у фольклорі зазвичай просто такий собі бешкетник, який любить налякати, здивувати, нашкодити, він зовсім не виступає в ролі того, хто краде душі людські.

Кожен із нас, людей, не без гріха, але був Один Єдиний, Який його не мав і зміг врятувати нас. В історіі чортеня теж єдине серед усіх болотяних персонажів, яке не діяло як інші, яке стало рятівником. І якщо авторка вже обрала болото – символ гріха, то й заселити його вона могла відповідними мешканцями трясовини.