Ваше ім'я: *

Ваш email *


Дешеве каяття

Якщо є беззаконня в руці твоїй,

то прожени ти його, 

і кривда в наметах твоїх

нехай не пробуває, 

тож тоді ти підіймеш

обличчя невинне своє, 

і будеш міцний,

і не будеш боятись! 

Бо забудеш страждання, 

про них будеш згадувати, 

як про воду, яка пропливла…

Біблія, Книга Йова 11:14-16

Думка Цофара, “приятеля” Йова,  мало чим відрізняється від основного посилу його інших “друзів”: твоя проблема – гріх, і є лише один спосіб її позбутися – покаятись.

За словами “доброзичливців” сповідь – це єдиний спосіб, яким віруючі можуть пригладити всі життеві нерівності (читай – проблеми).

Йов, звичайно, кається: “Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!” (Йов 42:6), але він це робить не тому, що “друзі” на нього тиснуть у надзвичайно трагічних обставинах, і не через те, що йому підказують зло-радники. Але лише тому, що Він чує Господа, і не через ніяку іншу причину. Він постає як чоловік, який розпізнає голос Бога і залишається непробивним до інших подразників.

Щире покаяння не може бути мотивоване страхом чи сумнівом або витиснуте під тиском тривожності душі. Правдиве покаяння – це визнання провини, але воно ніколи не буде ініційоване реакцією на провину. Воно буде відгуком на голос Божий. Каяття буде супроводжуватись об’явленням Його нездоланного милосердя й любові.

Покаяння, викликане страхом – це по суті поклоніння неправдивому божеству. Поклонитися в жалюгідному смиренні через спонукання чи викриття від когось чи чогось іншого, ніж від Святого Духа – це запропонувати акт поклоніння самому Сатані. Хіба не приниженням Себе перед Князем Темряви був спокушуваний Христос у пустинному місці? Диявол хоче викликати в нас покаяння, бо він знає таємницю, як знайти доступ до стурбованої душі. Дешеве почуття провини знесилює й паралізує. Як величезна п’явка воно всмоктується у свідомість й висмоктує з неї гідність та життєві сили.

Щире каяття, навпаки, очищує совість, омиваючи її слізьми, надаючи енергії з баченням і силою до позитивних змін.

Правдиве покаяння настільки прекрасне, як незайманість душі, і його не можна виставляти напоказ перед кожним почуттям провини, але ніжно оберігати лише для Господа.

Із роздумів над Книгою Йова “Євангеліє за Йовом”, Майк Мейсон.