Ваше ім'я: *

Ваш email *


Дівчинка, що наступила на хліб

Сьогодні хочу познайомити вас із казкою Ганса Крістіана Андерсена про дівчинку, яка наступила на хліб.
Первісний текст від самого автора радше для читання дорослими, адже у ньому надто жорсткими ситуаціями освітлений огидний характер основної героїні – дівчинки Інге. До того ж, у першоджерелі зображені картини пекла, які можуть бути травматичними для малих дітей.

Натомість мені подобається адаптація цієї казки Олександром Тимофеєвським, яка знайшла своє місце у мультфільмі 1986 року.

У данському містечку живе зі своєю мамою Інге, яка має бунтівливу вдачу. Її серце жорстке: вона знущається над псом, поставивши перед ним їжу так, щоб він не міг до неї дотягнутись з ланцюга. Мала самозакохана і не потребує дружби, постійно любується перед свічадом і використовує своє маленьке люстерко, аби засліплювати сонячними зайчиками перехожих. Але це не найгірше зло у її житті. Дівчинка так любить свої черевички, що стає ногами на хліб (старанно спечений мамою для бабусі), переходячи через болотяну місцевість, аби не забруднити їх. І тут настає кульмінація: зухвала героїня потрапляє в болотяне царство (не пекло, як в оригіналі). Болотниця у вигляді потворної жаби, аби провчити дівчинку, не дає Інге їсти, адже в неї є хліб, на який вона ставала ногами, і який прилип тепер до її стіп. Дівча проситься до мами і врешті Болотниця перетворює її на дрібну пташку з умовою, що вона має назбирати стільки зерняток, скільки пішло на випікання матір’ю буханця хліба. Пташа збирає колосочки і приносить їх до порога матері. Останній колосок дається тяжко, адже дують вітри і стає холодно. Але – о диво! – пташина стає знову дівчинкою-Інгою і приносить останній колосок до мами, яка зустрічає її в обіймах.

Як на мене, цей мультфільм можна використовувати як інструмент для уроку з народознавства, українознавства чи історії України про голодомор. Ось які питання я пропоную висвітлити й обговорити з дітьми на основі цієї казки:

1. Чому хліб мав (і досі має) велику цінність у багатьох народів?
Допоміжні запитання:
– Якою працею давався хліб? Показати усі процеси – від зернятка до буханця. Розповісти про відсутність машин і ручну роботу – від орання й посівання до збирання врожаю, від замішування тіста до розпалювання печі дровами і носіння води з криниці.
– Яка їжа була у людей 30-х років в Україні? Не було такої різноманітності, як зараз. люди не знали, що таке банани, натомість вирощували їжу самі. Хліб споживався ледь не з кожною стравою, він вживався і в будні і у свята. Традиційні українські пшеничні вироби: галушки, вареники, кутя, коровай, калита, коржі на Маковія, калачі, паска, хліб-сіль, дідух тощо.

2. Як люди показують пошану до хліба?
– Відображена в народних приказках про хліб:
Хліб – усьому голова.
Без зубів лихо, а без хліба ще гірше.
Без хліба і без води погано жити.
Без хліба і любов гине.
Без солі, без хліба немає обіда.
– У народних прикметах:
Люди настільки шанували хліб, що поганою прикметою вважали, коли він падав на землю. Навіть крихти віддавались домашній худобі. Хліб, що впав, цілували. Вірили, що не можна залишати на столі недоїдені шматки хліба – це до хвороб. Тож гратись хлібом і тим більше топтатись по ньому вважалось святотатством. Ось ще на цю тему оповідання.

– Після голодомору люди ще більше почали цінувати хліб, адже вони знали, що він коштував життя. Тут можна навести деяку статистику, показати карту України і які регіони зачепив голод 32-33 рр.

3. Що у мультфільмі було важливіше для дівчинки?
На основі відповіді показати дітям важливість пріоритетів і чому у даному випадку черевички не були такими важливими як буханець хліба. Розповісти, як під час голодомору люди продавали останні речі, аби купити їжу.

4.  Голодомор як наслідок жорстокості.

Як серце дівчинки ставало жорстким?  Знущання над тваринами (у мультику над песиком, у казці дівчинка відривала жучкам крильця), знущання над перехожими, непослух матері, навіть коли вона потрапила в болото – спочатку вираження нею бунту і відрази, ниття.

Провести паралель з голодомором: до чого призвела жорстокість злих людей. Через їхні зачерствілі серця й цілеспрямовані жорстокі дії загинуло мільйони українців, у тому числі діти.

5. Паралель між Законом «Про п’ять колосків» і колосками, які збирала дівчинка-пташка.
– Що спільного було між дітьми, які збирали колоски під час голодомору і пташечкою в мультику? Праця, небезпека (для українців – покарання за порушення закону, для пташечки – замерзнути або назавжди залишитись пташкою).
– Що відмінного? Українці були невиниими і ризикували життям, їх до цього підштовхнули розпач і злидні. Пташка спокутувала свою вину і це для неї був урок, щоб змінитись і стати чуйною.

Завершити заняття пропоную хвилиною мовчання.