Ваше ім'я: *

Ваш email *


Джулія Дональдсон відповідає на запитання

Інформація з її особистого сайту www.juliadonaldson.co.uk

Запитання: Відколи Ви вирішили писати книжки?

Відповідь: Коли мені виповнилося 5 років тато подарував мені на День народження видання  «Книжка тисячі поезій». Я полюбила її. Я читала вірші, вивчала їх напам’ять, а тоді почала вигадувати свої. І хоча з дитинства бажала  стати поетесою, згодом вирішила розпочинати зі сценічної діяльності. Проте вона не пішла добре і я займалась іншим: вчителюванням і видавничою справою. Але якимось чином врешті займалась тим, про що мріяла з 5–річного віку. У мене є припущення, що так стається з багатьма людьми.

Запитання: Коли Ви розпочали писати книжки?

Відповідь: У 1993, коли одна з моїх пісень «A Squash and a Squeeze» («Ніде курці клюнути») стала книжкою. До того я писала пісні для дитячого телебачення.

Запитання: Звідки Ви черпаєте ідеї?

Відповідь: Будь-звідки: щось, що пережили мої діти; спогади з дитинства; розповіді людей; подорожі; народні казки та оповіді. Найскладніше для мене –  не знайти ідею, а створити історію з початком, зав’язкою і кінцем.

Запитання: Скільки часу йде для написання книжки?

Відповідь: Миттєвості чи роки для того, щоб ідея розвинулась у мене в голові й дозріла до плану написання книжки. Це надзвичайно важлива частина. А тоді вже від тижня (для ілюстрованої книжечки) до 6 місяців (для прозової книжки). Наприклад, рік пішов на те, щоб обдумати і спланувати написання «The Gruffalo» («Ґруффало» або «Хруппало»). Звичайно, тим часом я займалась й іншими справами. А вже саме написання книжки охопило близько двох тижнів.

Запитання: Ви пишете олівцем?

Відповідь: Коли я пишу римовану книжечку, то розпочинаю з використання олівця чи ручки, у великому зошиті, у процесі з’являється багато карлючок, каляк-маляк. А якщо це неримована книжка, то пишу її на комп’ютері.

Запитання: Де Ви пишете?

Відповідь: У своїй голові: поки приймаю ванну чи прогулююсь. (Також у мене є своє місце для роботи, а іноді я пишу в поїздах чи в бібліотеці.)

Запитання: Як Ви знаходите ілюстраторів?

Відповідь: Видавництва знають багатьох художників і вони обирають того, який, на їхню думку, підходить до моїх написаних слів найкраще. (Зазвичай вони спершу мене запитують, чи подобаються мені роботи ілюстратора).

Запитання: Що Вас надихнуло написати «The Gruffalo» («Ґруффало»)?

Відповідь: Персонажем у книжці мав бути тигр, але я не могла підібрати рими до слова “тигр”. А тоді я придумала рядочки: “Silly old Fox, doesn’t he know/There’s no such thing as a ________ ” і якимось чином слово “gruffalo” прийшло в голову.  Ґруффало  виглядає саме так як виглядає лише через те, що було легше складати рими (наприклад, “toes” і “nose” чи “black” і “back”).

Запитання: Чи тісно Ви співпрацюєте з Акселем Шеффлером, коли створюєте ілюстровані книжечки?

Відповідь: Ні. Я не стою над його душею, а він не стоїть над моєю! (До того ж, я живу у місті Глазго, а він – у Лондоні!). Я пишу історію, тоді надсилаю її видавцеві. Видавець надсилає її Акселеві для створення ілюстрацій. Тоді я коментую його замальовки, але намагаюсь не втручатися занадто – і не хочу, бо малюнки завжди кумедні та яскраві.

Запитання: Вам подобається бути автором книжок?

Відповідь: Саме написання книжок для мене дається нелегко. Часто я на чомусь «застрягаю» чи іноді здається, що «тягну резину», бо натхнення не приходить. Але коли усвідомлюю, що після написання історія звучить, то маю захоплююче відчуття. Також мені подобається завершальна полірувальна робота  (ми, видавці, часто називаєм це «відточуванням»). І як чудово бачити перші сирі ілюстрації – який вигляд матимуть мої персонажі.

Запитання: Скільки книжок Ви написали?

Відповідь: Я написала 193 книжки. (92 з яких можна купити в магазинах, а інші 101 призначені для шкіл.)

Запитання: Яка Ваша улюблена книжка, написана Вами?

Відповідь: Мої улюблені книжки змінюються з часом. На даний момент дві: «The Snail and the Whale» («Слимачок і Кит») для молодших дітей та «The Giants and the Joneses» («Велетні та сусіди-багатії») – для старших.

Запитання: Яка Ваша улюблена книжка (не написана Вами)?

Відповідь: Одна з улюблених «Небезпечні мандри»  Річарда Адамса – захоплююча історія про кроликів.

Запитання: Ваші улюблені заняття?

Відповідь: Прогулюватись, кататись на велосипеді, грати на піаніно, співати. Також мене цікавлять польові, лісові квіти та грибки.

Запитання: Чи є у Вас домашні тварини?

Відповідь: Я маю чорного кота Ґобліна, який найбільше полюбляє піти на город, забруднити лапи, а тоді пройтися по чомусь, що я щойно написала.

Запитання: Де ми можемо знайти інформацію про Ваші публічні виступи?

Відповідь: На сайті www.gruffalo.com/what-s-happening/events. (Також на сайті є хороші ігри й інформація, як приєднатись до тусовки ґруффаломанів).