Ваше ім'я: *

Ваш email *


“Лісова пісня” – кохання і міфологія

Недавно ми з Маріанною закінчили читати «Лісову пісню». Не пам’ятаю вже точно у якому класі цей твій вивчається у школі. Моїй донечці 6 років і мені цікаво було спостерігати, як цей твір сприймається у молодшому шкільному віці.

З першої сторінки персонажі донечці сподобались – адже вони динамічні, колоритні, незвичайні.

Можливо, це перший твір де вона так часто зустрічалась із поняттям «кохання». Спочатку були Той, що греблю рве і Русалка. Ми зупинялись, я пояснювала їй, що його кохання не готове до серйозної посвяти, а більше як гра, воно схоже як захоплення між принцом Гансом та Анною із «Крижаного серця».

Так само кохання Мавки було незріле, вона навіть не згадала, що було між нею і Перелесником минулого року. “Це міфічні персонажі,-  пояснювала я їй, – а в них, не як у людей, у них несерйозно”. Мавка у творі людське кохання прирівняла до стосунків між голубами.

З міфологією на світоглядному рівні моя донечка познайомилась лише недавно. Раніше це були мультики з русалочками, єдинорогами і тролями або ж різдвяні й новорічні історії з Дідом морозом, гномами і таким іншим. Серйозніше дитина побачила як міфологія є частиною світогляду, переглянувши наприкінці грудня мультфільм «Моана». Я доці почала пояснювати, як вірили українці, що для них означало життя після смерті, хто такі мавки, русалки і потерчата та куці й водяники в міфологічному світобаченні нашого народу. Наводила деякі паралелі з «Моаною»..

Далі про кохання. Між Лукашем і Мавкою воно зародилось швидко. Я запропонувала донечці простежити за тим, як Лукаш поводитиметься далі. Ми спостерігали, як цей юний хлопець, перебуваючи  під впливом матері (цікаво, що не позитивного персонажа дядька Лева) почав приймати рішення. Також на нього вплинули зовнішні обставини. Моїй дитині було гірко бачити, як Лукаш став вовкулакою. Її це так засмутило, що вона не хотіла читати твір далі деякий час. Вона плакала!

Потім ми стежили за Мавкою. Моя дитина відчула, що Лісовик був правий, коли попереджав онуку, що вона втратить свободу. Ми бачили, як кохання її мучить, як вона легко здається під владу Того, хто в скалі сидить.

Але це ще було не завершення. Далі ми бачимо, як Мавка ніби воскресає, бо в серці має «вічну» любов. Дитина мене все допитувалася, чому Мавка здалася і як в неї з’явилися сили відродитись до життя. У Лесі Українки не дуже чітко змальовано сцену покаяння Лукаша і його повернення в людський образ. Принаймні, мені і Маріанні було недостатньо.

Ми простежили  ставлення Лукаша і до Килини і до Мавки пізніше. Виглядало так, що він не здатний був ані кохати, ані посвячено дбати про родину. Таке враження, що він може існувати лише під впливом когось і лише його мелодії мають інший – живий і вічний характер.

Далі ми дивилися на Перелесника. Він палкий, ніби любить, проте його цікавить пристрасть. Але він врятував Мавку від вічної загибелі. Маріанна мені сказала: «Я рада, що Перелесник запалив вербу. Тому що з попелу виросте нова верба, а з Лукаша виросте дуб і кохання Мавки і Лукаша матиме продовження».

Усвідомивши міфологічне мислення, дитина хотіла продовження – вічного існування персонажів і кохання. І оскільки воно неможливе шляхом воскресіння у даному випадку, а лише у формі переродження, саме такий кінець придумала собі Маріанна.

На фото Маріанна  в образі Мавки і тримає малюнок – зображення Мавки, здійснене талановитою дівчинкою Євою. Саме такою Мавка має постати у новому мультфільмі «Мавка» у 2018 році. А на відео дитина декламує останні слова Мавки з «Лісової пісні».