“Мрія: Небесні авіалінії”
Опубліковано mamaelvey в ДИТИНІ, ЛІТЕРАТУРА | Коментарі Вимкнено до “Мрія: Небесні авіалінії”Кілька тижнів тому до нас прилетіла “Мрія”. Цього разу їй не потрібні були крила. Я лише зайшла на сайт видавництва “Свічадо” і знайшла її там. Через кілька хвилин вона була вже на комп’ютерному столі у форматі PDF. Я щиро вдячна видавцям за те, що у ці воєнні дні, коли складно привезти дитячу літературу з України, мої діти всеодно можуть її читати.
Так добре, що близькі родичі авторки Зоряни Живки працювали на заводі імені Антонова і саме завдяки їм, а також тисячам іншим фахівцям у літака “Мрія” з’явилася душа. І з якою ніжністю, повагою і розумінням дитяча письменниця пише про літака-трудівницю, яку лагідно називали Марусею.
Завдяки розповіді про літак АН –225 (це її паспортне “ім’я”) я зі своїми донечками дізналися, скільки всього корисного й цікавого робила наша “Мрія”. Вона жила так недалеко від моїх батьків, лише кілька кілометрів, а ми так мало про неї знали… Хіба я могла здогадуватись, які вантажі вона перевозить, яку гуманітарну допомогу надає і які виставки відбуваються прямо в ній всередині?
“Чому тут дивуватися? У неї ж душа-трудівниця…” – прочитала я своїм дітям і гіркі сльози покотилися моїми щоками. Я усвідомила, як багато ми втратили, коли “Мрія” було зруйнована окупантами-ворогами. Але, виявляється, неможливо зруйнувати те, що має душу. Я вдячна авторці, що вона цією історією показала цю правду мені й моїм дітям.
Цими жовтневими днями 2022-го багато міст і сіл не мають світла, як і на початку повномасштабної війни, коли доводилося маскуватися від ворожих ракет. Але є зорі на небі, і їх багато. Саме вони нагадали про те, що життя душі вічне…
“Вірний і добрий літаче, ти добре потрудився на землі, а тепер відпочинь!” – ось такими словами з Євангельскої “Притчі про таланти” її, нашу “Мрію”, зустріли на Небі, там, де вона могла спробувати все, що не могла зробити під час земного життя.
Але найкраще в цій історії те, що вона може здійснювати свої покликання, свою місію й надалі. А саме як – не буду вам спойлити. Лише зроблю невеличку підказку: цю історію добре почитати у перші кілька тижнів грудня. Вона пасує до цих дат. Тепер у світі з’явилася ще одна святочна історія. Дякуємо, Зоряно Живко.
Цими днями, коли йде така сильна руйнація в нашій Україні, нам як ніколи важливо триматися за наші мрії й дивитися у майбутнє пори все, навіть тоді, коли земля тікає з-під ніг. Українцям вижити та мріяти про майбутнє. Я із своїми учнями на уроці обов’язково прочитаємо “Мрію” і помріємо про переможне майбуття для нашої рідної Батьківщини.