Пригоди дракона Бульки
Опубліковано mamaelvey в ДИТИНІ, ЛІТЕРАТУРА | Коментарі Вимкнено до Пригоди дракона БулькиЖиве собі в Бельгії дядечко Жак Томас-Білстейн. Читає, майструє, займаєтся спортом, садівництвом, пише трилери, наукову фантастику, фентезі… Тим часом діти його підросли, народилися внуки. Він вирішив вигадувати історії й для них. Так у їхньому світі фантазії оселився дракончик Сакасавон. Замість вогню це диво-створіння випускає бульбашки, які стають помічними у різних пригодах. Український перекладач дав дракону нове ім’я – Булька. Усі чотири історії автора про Сакасавона та його друзів, які мешкають у печері чарівного лісу, опубліковано у виданні “Пригоди дракона Бульки” харківського видавництва “Прінт-Сервіс” у 2010.
Автор у цих історіях освітлює різні виклики, які можуть постати перед дітьми й дає способи їх вирішення. До цього долучаються чарівні друзі Бульки, а також лісові звірі. Персонажами в історіях є як люди, так і тварини.
У першій історії “Сюрприз для П’єро” (фр. Une surprise pour Pierrot) маленький син лісника зіштовхується з безпомічністю, пов’язаною з бідністю та хворобою батків.
У другій історії “Ведмідь-ласун” (фр. La blessure de Doumdoum), яку було б доречніше перекласти інакше, ведмежата мають знайти ресурси, аби допомогти травмованому татові.
Третя історія “Пригоди оленяти” (фр. Le sauvtage de Bijou) розповідає про маля, що загубилося і потребує негайного порятунку, адже попереду велика небезпека. Цікаво, що перекладач придумує абсолютно нові імена для персонажів. Оленятко на ім’я Коштовність в оригіналі стало Кучерявим Чубчиком у перекладі.
І, нарешті, четверта історія “Перший політ” (La grande peur de Sophie) про пташеня Софію (у перекладі вона Тихоня) та її страх літати.
Я би не сказала, що сюжети чимось оригінальні. Приваблює сам яскравий Булька (ілюстрації Франсуа Руйера) з його бульбашками, а також звичайні речі, які можуть бентежити дітей. Я думаю, що саме завдяки цьому такі історії побачили світ.
Здається, в розповідях не вистачає діалогів. Дітям було б значно легше сприймати оповідь через розмову між учасниками. Є рух, динаміка, але також розмови переказуються. Дітям до 6 років треба уважніше стежити за перебігом подій через це.
Також незрозуміло, для чого є назви локацій? Як вони допомагають розвинути історію? Чому Таємна Печера знаходиться на галявині Чарівного Лісу, а саме за Озером Здійснення Бажань? Потім жодного зв’язку з цим озером в історії (ні в першій, ні в жодній наступній)… Також, на початку першої історії Булька каже, що живе на Місяці, а потім виявляється, що він мешкає з друзями-помічниками в печері.
Деякі персонажі, такі як лисенятко чи єнот згадуються лише один раз і таке враження, що вони створені просто для відчуття натовпу серед лісових мешканців.
А ще хотілося б, щоб діти в цих пригодах проявляли більше кмітливості, щоб за них не вирішували все дорослі.
Переклад подекуди допомагає краще зрозуміти історію, проте іноді творчість перекладача є зайвою. Книжці потрібен хороший редактор, бо багато кальок і русизмів.