Ваше ім'я: *

Ваш email *


Про люблячого батька

Джеймс Добсон, відомий американський психолог, добре підмітив: «Західний світ у своєму розвитку стоїть на великому роздоріжжі. На мою думку, наше людське виживання залежатиме від наявності або відсутності чоловічої керівної руки в мільйонах домів… На моє глибоке переконання, саме в руках чоловіків є ключі від збереження сім’ї».

Сьогодні, у День батька, я бажаю  звернути увагу на те, яким має бути батько, щоб про нього можна було сказати, оце – справжній Батько, справжній Тато, Папа!

Адже батько – це не просто людина, яка дає життя дитині. Це людина, яка допомагає й надає всі умови для повноцінного розвитку й зростання свого нащадка чи нащадків. Це надто відповідальна роль, щоб її применшувати.

Інший відомий американський психолог і консультант Гері Чепмен виділив 7 ознак люблячого батька, з якими я хочу вас познайомити:

  • Активний, «глава сім’ї».

Це той тато, який бере на себе ініціативу в тому, щоб будувати з дитиною стосунки від самого початку, від її зачаття й народження. Такий батько сам шукає можливостей дбати про дітей і розвивати їх. Він не чекає, коли його попросять «включитися» у виховання, турботу й забезпечення. Активний – значить не пасивний.

  • Знаходить час на своїх дітей.

Як багато батьків зараз поглинуті роботою, кар’єрою, пошуками й реалізацією себе, спортом, хобі, не кажучи вже про алкоголь чи інші залежності, на які час знаходиться, а от на рідних дітей… Люблячий батько планує час, який він розділяє з дітьми. Він приходить додому після роботи, щоб побути із сім’єю, на вихідні він знаходить час, щоб погратись із дітьми, зробити з ними домашнє завдання, почитати книжку, зайнятись чимось разом.

  • Заохочує дітей до розмови.

Добрий батько цікавиться життям дитини, шукає можливості, щоб поспілкуватись із нею. Він запитує у дитини, як у неї справи, звертає увагу на її запитання, думки, роздуми, страхи, переживання, радощі. Він розповідає їй історії чи казки, передає їй свої цінності, допомагає формувати світогляд. Люблячий батько є добрим духовним наставником для дитини.

  • Бавиться з дітьми.

Що як не ігри зближує батьків із дітьми? Це можуть бути як найпростіші ігри з брязкальцями чи м’ячиками для немовлят, так і складні стратегічні ігри з підлітками. Гра допомагає бути в самих ігрових ситуаціях з дитиною на рівних, стати з дитиною частиною одного захоплення, однією командою, розділити особливо поцінований дітками час.

  • Передає дітям свої цінності.

Через різні сфери життя людина формує свої цінності. І великою втіхою для батьків є, якщо їхній нащадок перейняв цінності батьків, саме ті, які вони справді цінують. Не вчитель, не нянька, навіть не дідусі й бабусі, не фільми й не медіа чи суспільство, а саме батьки (люблячі мама і тато) мають Богом дану їм  відповідальність сформувати цінності у своїх дітей.

  • Забезпечує й охороняє своїх дітей.

Не знаю, чому Гері Чепмен не розділив ці 2 ознаки, адже вони поєднані, проте різні.

  • Забезпечує. Батько дав життя і він має подбати й зробити все, що від нього залежить, щоб дати дитині найнеобхідніше для фізичного, емоційного, розумового й духовного розвитку. Головне тримати все у рівновазі: не приділяти надто багато уваги чомусь одному із цих чотирьох сфер, і надто мало іншому. Адже нерідко можна побачити, як батько «балує» подарунками, але нівелює інші сфери, або батько надто залучений у фізичний спортивний розвиток дитини, та не думає про емоції та духовний розвиток. Деякі батьки надто зосереджуються на інтелектуальному розвиткові й занедбують інші сфери. Все має бут у балансі.
  • Охороняє. Бог створив чоловіків міцними, Він зробив їх  у своїй суті охоронцями сім’ї. Тато може захищати сім’ю фізично, а також захищати дітей від негативного впливу, поганих звичок, невпорядкованих бажань, аморальних вчинків. Певною мірою через навчання і передавання моральних цінностей, а також через дисципліну й інші види активного виховання.
  • Любить свої дітей безумовно.

Цьому батьки найбільше можуть повчитись від Бога, Який любить кожну людину без жодних умов (пам’ятаємо при цьому, що Бог любить людину, та ненавидить гріх). Любов справжнього батька до дитини існує тому, що батько любить дитину не за щось, а просто тому, що він її батько, він дав їй життя й обрав її любити. Добрий батько не скаже дитині, що любитиме її за добрі оцінки, зразкову поведінку чи якісь певні досягнення. Справжній батько любить і приймає дитину такою, якою вона є. Приклад неймовірної любові батька до свого сина чудово змальований у Євангелії від Луки, 15 розділ.
Мами, не забуваймо, що на нас є велика відповідальність не лише бути добрими матерями, а й дружинами, які підтримують усе добре, що є в наших чоловіків та мудро і з любов’ю заохочують їх до нових звершень.