Ваше ім'я: *

Ваш email *


Щедрівки від моєї бабусі із села Зелений Ріг

Із легенди

Цю щедрівку я записала від своєї бабусі та інших жінок, що проживали у селі Зелений Ріг, Жашківського району, Черкаської області. Мабуть,  це був 1999 рік.

У цій щедрівці розповідається легенда християнських часів. З тексту ми можемо дізнатись про те, що Мати Божа іде через Панський двір. Чи йдеться це про Двір у Небесному Єрусалимі? Оскільки це святий вечір, щедрий вечір, то Божа Мати, маючи якості турботливої людини несе вечерю. Зі слів Христа у Євангелії ми знаємо, що «Царство Боже – це не їжа і пиття». Але в Україні на щедрий вечір є традиція носити «вечерю» – кутю, ідучи до когось угості. Ця традиція в історії очевидно перенеслась Нагору.

А можливо це Вечеря Христа-Агнця? Можливо, вона несе у Собі Христа? (Не знаю, чи в народі могла б утворитись християнська легенда такого характеру.) Далі свята Марія зустрічає головних Апостолів Нового Завіту – Петра і Павла. З діалогу ми бачимо, що Марія шукає сина Василя. Чому Василя, адже ми знаємо, що її Син – Христос? Реалії Царства Божого? Святий Василь жив багато століть після Марії і Спасителя. Усі, хто належить Божої Церкви стали дітьми Марії, і тепер, у Вічному Царстві немає між ними прірви століть.  Де ж у цей час святий Василь? Пішов у Божий Дом. Що ж це за Божий Дом? Можливо, мається на увазі Божий храм, адже у цей день правиться Служба Божа і за православним світоглядом святі з церкви торжествуючої святкують разом зі святими церкви подорожуючої (що ще на землі) присутні на Божій Літургії? А можливо під Божим Домом розуміється особливе місце в Горішньому Єрусалимі, Божа присутність. Василь сидить за столом. Це може бути або стіл Вечері Господньої – Причастя у земному храмі, або Вечері Божого Ангця на Небесах.

Далі у щедрівці йдеться про два найбільші християнські свята – Різдво і Великдень, а також про день Святого Василя, який припадає на щедрий вечір. Про великі свята у традиційних колядках і щедрівках знагується часто.

 

Через Панський двір стежечка лежить

   Щедрий вечір, святий Василю! 

Тудою ішла Божая Мати.

   Щедрий вечір, святий Василю! 

Божа Мати йшла, вечерю несла.

   Щедрий вечір, святий Василю! 

Здибала вона Петра і Павла.

   Щедрий вечір, святий Василю! 

«Чи не бачили сина Василя?»

   Щедрий вечір, святий Василю! 

А їдні кажуть: «Ми не бачили.»

   Щедрий вечір, святий Василю!

А другі кажуть «Ми не виділи.»

   Щедрий вечір, святий Василю!

А треті кажуть: «В Божий дом пішов.»

   Щедрий вечір, святий Василю!

В Божий дом пішов, за столом сидить

   Щедрий вечір, святий Василю!

За столом сидить, три ради радить.

   Щедрий вечір, святий Василю!

А їдна рада та й на Рождество.

   Щедрий вечір, святий Василю!

А друга рада та й на Василя.

   Щедрий вечір, святий Василю!

А третя рада та й на Великдень.

   Щедрий вечір, святий Василю!

На Різдво вночі палають свічі.

   Щедрий вечір, святий Василю!

На Великий День дзвонять цілий день.

   Щедрий вечір, святий Василю!

Заспівали щедрівку мені: Яцюк Катерина Павлівна 1925 року народження, Мазуренко Марія Профирівна 1939,  Руденко Ганна Кіндратівна 1928, Складана Ганна Семенівна 1930,  Мазуренко Тетяна Федонівна 1919

Чим відрізнаються колядки від щедрівок?

Усе дуже просто – колядки співаються на Різдво, а щедрівки – на Новий рік (Старий новий рік у нашому випадку, адже календар змінився). Ця пісня мені більше схожа на колядку, адже йдеться про народження Христа. Чому моя бабуся назвала її щедрівкою, я не знаю.  У ній розповідається інша легенда. Марія народила Христа, аж тут Немовля шукають. У пісні використовується слово «жидове». Думаю, йдеться про посіпак царя Ірода, який хотів вбити Дитятко. І тут історія відходить від біблійного тексту. Тут не розповідається про те, що Свята Родина тікала до Єгипту. Часто в святочних легендах під час втечі по дорозі Марії з’являються перепони (про Йосипа часто замовчується), і чи то люди, чи творіння, чи сама Марія приховують Христа від воїнів розгніваного юдейського царя. У колядках часто Марія ховає Ісуса у якійсь стихії: чи то в темному лісі, чи в морі. У нашій колядці (чи щедрівці?) Марія заховала його в морі.

Дєва Марія Христа родила.

Амінь, алілуя! Христа родила!

Прийшло жидове Христа шукати.

Амінь, алілуя! Христа шукати.

Христа шукали, Його не найшли.

Амінь, алілуя! Його не найшли.

Його не найшли, до Дєви прийшли.

Амінь, алілуя! до Дєви прийшли.

«Дєва Марія, де Христа діла?»

Амінь, алілуя! «Де Христа діла?»

«Я свого Христа в море впустила.»

Амінь, алілуя! «В море впустила.»

Море обійшли, Христа не найшли.

Амінь, алілуя! Христа не найшли.

Заспівала щедрівку мені  Складана Ганна Семенівна 1930 року народження.

“Щедрик”

І яке ж щедрування без «Щедрика». Тільки це не той, якого записав відомий нам Леонтович. Слова дещо подібні, проте мелодія зовсім інша. Більше схоже навіть не на спів, а на протяжне вигукування-віншування. Із тексту дохристиянських часів ми бачимо, що новий рік, а значить і щедрий вечір настав навесні, коли прилетіла з вирію ластівочка. Ластівка запитує в господаря, чи є процвітання в його господі в новому році. Адже багатство вимірювалося кількістю худоби. А приплід, звичайно ж, і досі відбувається навесні. Щедрівка є віншуванням – побажанням процвітання, адже в ній вже виголошується, що господар багатий і щасливий: у нього не лише баранчики, а і ягнички – а значить приплід буде і наступного року. Крім того, вони здорові, грайливі та міцні: і скакають, і круторогі.

 

Щедрик, щедрик, щедрівочка!

Прилетіла ластівочка,

Сіла собі на віконці,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

«Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару!

Чи всі вівці покотились,

Чи ягнята породились?»

«А баранчик круторожкий,

Він скакає по дорожці!

А ягничка капловушка

Вискакає вище грушки!»

Заспівала щедрівку мені   Складана Ганна Семенівна 1930 року народження.

Цією щедрівкою разом з гуртом інших дітей я не раз щедрувала у селі Зелений Ріг, заметеному білими снігами на Щедрий вечір. А як подяку ми отримували гроші й цукерки. Ось такі традиції.

Щедрий вечір, добрий вечір!

Олеся Елві