Моя дитина цього року навчалась дома за шкільною програмою 4 класу. Моєї подруги дитина піде у 4 клас цього року й вона хоче знати, чого можна очікувати, якщо вчитись за програмою вдома. Вона поставила мені різні запитання, я подумала, що можливо наш досвід стане корисним не тільки їй, а ще й комусь іншому. Отже, перейдемо до її запитань:
Якщо я маю зобов’язання робити те чи інше, то я не почуваюся вільною робити те, що хочу. Лише тому, що ми вибрали хоумскулінг, ми автоматично не стаємо вільними від школи зовсім і наше життя не стало автоматично наповненим лише радістю від навчання, креативністю, спонтанністю й повнотою всього.
Обравши нестандартний спосіб виховання та освіти своїх дітей, а саме – домашнє навчання я стала перед питанням – а що саме я обираю? Тобто, для того, щоб це робити, потрібно усвідомлено підходити до процесу хоумскулінгу й мати свою філософію. Думаю, вона ще виробляється й формується через особисті проби, успіхи й помилки, через приклад інших сімей, через їхній досвід.
Аліна Туз – автор проекту “Вчимося вдома”, взяла в мене інтерв’ю про наш досвід домашнього навчання в Дубаї.
Із текстом ітерв’ю можете ознайомитись або на сайті проекту Аліни, або нижче:
Ми цінуємо наш авторитет, даний нам Богом, щоб виховувати свою дитину
Мама Олеся вже три роки живе у Дубаї зі своїм чоловіком та донечкою п’яти рочків. Подружжя вирішило не віддавати дитину у школу, яка для дітей у Дубаї починається з 4х років, і навчати доньку вдома.
Домашнє навчання – це досить нова практика деяких українських сімей. Ще з радянських часів діток було заведено вираховувати в соціумі, а значить, на думку багатьох людей – у школі. Найперше питання, яке мені ставлять друзі, які не знайомі із домашнім навчанням, наступне: “А як же соціалізація дитини?”. Соціалізація дитини, яка розвивається у сприятливій сім’ї, що