Ваше ім'я: *

Ваш email *



Миколай народний, казковий, Миколай легендарний, Миколай Святий ?

Миколай народний, казковий, Миколай легендарний, Миколай Святий – це одна і та ж особа, чи вони різні? Які тільки легенди, розповіді і традиції не побутують про Миколая. Іноді дітям навіть складно збагнути – хто ж він: Дід Мороз, Санта Клаус, добрий дідусь, що приносить подарунки, чи справжня людина, що жила колись, а тепер перебуває на Небесах.

Народний Миколай може пересуватися як завгодно: на заповнених подарунками санях із дзвіночками, запряжених баскими кіньми або північними оленями, на вифлеємському віслючкові чи пішки у супроводі янголят, а іноді й чортика з різочками.


докладніше

Ґудзик Миколаєві

Увечері, перед приходом Миколая, не замикайте двері до хати, бо інакше казковому дідусеві доведеться з подарунками лізти через вікно. Одного разу, коли так сталося в одному домі, святий зачепився золотим ґудзиком і згубив його!!!! Про таку легенду ми дізнаємося з історії «Ґудзик для святого Миколая» Асі Висинської у «Книзі, яку треба прочитати до дня святого Миколая».


докладніше

Медяник для Миколая

“Медяник для Миколая” – збірочка історій, а також “миколайські” вірші (В. Вздульської та Н. Кметюк) й рецепт для виготовлення миколайчиків. Видана у “Братському” в 2013 році. Упорядкувала Юлія Березенко, проілюструвала Мар’яна Качмар.
Перша історія (автор Галина Кирпа) про п’ятирічну дівчинку, яка чекає на Миколая. Саме в неї виникла ідея подарувати святому медяника (звідси і назва збірочки), адже не тільки він до неї, а й вона до нього в гості зібралася.


докладніше

Тихо Миколай ступає

“Тихо Миколай ступає” – це збірка поезій Мар’яни Качмар. Вона ж намалювала ілюстрації до книжечки. Видана у “Свічадо” в 2014 році.

Із коротких і довших віршиків ми дізнаємось про Миколая, який він: десь казковий, десь справжній.
Звичайно, він любить дарувати подарунки. Він іде, наспівуючи, навіть у негоду, засніженими вулицями до діток, через лісові кучугури до звіряток.


докладніше

“Лісова пісня” – кохання і міфологія

Недавно ми з Маріанною закінчили читати «Лісову пісню». Не пам’ятаю вже точно у якому класі цей твій вивчається у школі. Моїй донечці 6 років і мені цікаво було спостерігати, як цей твір сприймається у молодшому шкільному віці.

З першої сторінки персонажі донечці сподобались – адже вони динамічні, колоритні, незвичайні.

Можливо, це перший твір де вона так часто зустрічалась із поняттям «кохання». Спочатку були Той, що греблю рве і Русалка. Ми зупинялись, я пояснювала їй, що його кохання не готове до серйозної посвяти, а більше як гра, воно схоже як захоплення між принцом Гансом та Анною із «Крижаного серця».


докладніше