Попри тяжкі історичні події, ці казки й оповідання не травмують дітей. Вони дають опору, показують силу народу й передають історію поколінь. Діти вчаться цінувати свій рід, землю та народ, усвідомлюючи, що вони існують завдяки тому, що їхні предки змогли вижити.
Завдяки розповіді про літак АН –225 (це її паспортне “ім’я”) я зі своїми донечками дізналися, скільки всього корисного й цікавого робила наша “Мрія”. Вона жила так недалеко від моїх батьків, лише кілька кілометрів, а ми так мало про неї знали… Хіба я могла здогадуватись, які вантажі вона перевозить, яку гуманітарну допомогу надає і які виставки відбуваються прямо в ній всередині?
Сьогодні хочу познайомити вас із казкою Ганса Крістіана Андерсена про дівчинку, яка наступила на хліб.
Первісний текст від самого автора радше для читання дорослими, адже у ньому надто жорсткими ситуаціями освітлений огидний характер основної героїні – дівчинки Інге. До того ж, у першоджерелі зображені картини пекла, які можуть бути травматичними для малих дітей.
Натомість мені подобається адаптація цієї казки Олександром Тимофеєвським, яка знайшла своє місце у мультфільмі 1986 року:
Історія “Король лев” – це не просто казочка з ніби-то простим лінійним сюжетом. У ній закладено багато істин, можна побачити суть Євангелія і зробити для себе гарні висновки з практичним застосуванням.
Почну про головну сюжетну лінію і її зв’язок з основним месенджем Біблії.
Миколай народний, казковий, Миколай легендарний, Миколай Святий – це одна і та ж особа, чи вони різні? Які тільки легенди, розповіді і традиції не побутують про Миколая. Іноді дітям навіть складно збагнути – хто ж він: Дід Мороз, Санта Клаус, добрий дідусь, що приносить подарунки, чи справжня людина, що жила колись, а тепер перебуває на Небесах.
Народний Миколай може пересуватися як завгодно: на заповнених подарунками санях із дзвіночками, запряжених баскими кіньми або північними оленями, на вифлеємському віслючкові чи пішки у супроводі янголят, а іноді й чортика з різочками.