Благодать змінює мене щодня, дає сили прожити сьогодні, розкриває покликання та потенціал, дає зносити страждання, проходити крізь випробування. Вона безмежна.
Книжка “Листи на війну. Діти пишуть солдатам” вийшла у світ ще в 2015 році, після того, як росія напала на Україну в 2014. На превеликий жаль, ці листи й дитячі побажання залишаються актуальними й сьогодні. Вони сповнені дитячою щирістю, справжністю.
Найбільше верховному обманцю вдається це робити через наші думки. Елдріджі називають їх угодами, які ми часто несвідомо складаємо з ворогом наших душ і з самими собою, своєю совістю. Ми як та риба, клюємо на приманку обману й ковтаємо її разом із колючим гачком. Я впевнена, що кожна із нас може розпізнати в собі хоч якусь із цих думок, різного калібру, але усі з отрутою
Так, у творі розкрито трагічні події життя Києва, але авторка Ірина Цілик так вміло змогла їх описати, що вони не стали травмуючими й не ввігнали дитину у глибокий смуток. Крім того, вона показала, що історія – це не тільки щось сумне і тяжке, що є різні етапи життя Києва і що історія має зв’язок із сьогоденням. Наприклад, дівчинка-сирітка у Києві під час Другої світової й маленька жебрачка, яка й нині мешкає у такому великому місті. Діти, розстріляні в Бабиному Яру можуть і зараз отримати шану через спогад і букетик біля маленького пам’ятника.
Недавно ми з Маріанною закінчили читати «Лісову пісню». Не пам’ятаю вже точно у якому класі цей твій вивчається у школі. Моїй донечці 6 років і мені цікаво було спостерігати, як цей твір сприймається у молодшому шкільному віці.
З першої сторінки персонажі донечці сподобались – адже вони динамічні, колоритні, незвичайні.
Можливо, це перший твір де вона так часто зустрічалась із поняттям «кохання». Спочатку були Той, що греблю рве і Русалка. Ми зупинялись, я пояснювала їй, що його кохання не готове до серйозної посвяти, а більше як гра, воно схоже як захоплення між принцом Гансом та Анною із «Крижаного серця».