Увечері, перед приходом Миколая, не замикайте двері до хати, бо інакше казковому дідусеві доведеться з подарунками лізти через вікно. Одного разу, коли так сталося в одному домі, святий зачепився золотим ґудзиком і згубив його!!!! Про таку легенду ми дізнаємося з історії «Ґудзик для святого Миколая» Асі Висинської у «Книзі, яку треба прочитати до дня святого Миколая».
«Таємниця помічників святого Миколая» сучасної української письменниці Зоряни Живки розповідає про справжню суть свята і роль святого.
Багато дітей звикли очікувати й навіть вимагати від Миколая подарунків. Але Андрійко – головний персонаж історії – не такий. Він просить у листі до святого чудесну пригоду, відмовляючись від звичайних подарунків – іграшок, книжок, смаколиків, які він і так отримує від рідних на свята.
“Хліб – то святе” Наталії Павук – це розповідь, яка навчає з шаною ставитись до їжі, бути вдячним. У ній розповідається про дівчинку Оленку, яка не хотіла їсти сніданок: “Їж сам цей сухий хліб, не люблю такого!”.
Старший братик Оленки розповів їй про іншу дівчинку Оксанку – такого ж віку як й Оленка, але жила вона в часи Голодомору.
Історія “Страшний сон” Анни-Марії Волосацької розповідає нам про хлопчика Марка, який побачив за вікном свічки у вікнах інших квартир. З нудьги хлопчина почав ліпити хлібом, бо не міг знайти пластиліну. Він виліпив крилатих коней і колесницю й перенісся у минуле України, у голодний 32-33 роки, на подвіря його дідуся й бабусі.
У мене підростає вже друга донечка, якій недавно виповнилося 2 рочки. Обидві мої дівчинки мають жагу до читання. Молодша часто приносить мені книжечку з проханням почитати, називаючи її «Дід» (насправді це «Ріпка»), «Мед» (повна назва «Велике місто, маленький Зайчик або мед для мами»), «Зоя» (серія книжечок про дівчинку Зою з пластиліновими ілюстраціями Барбари Рід).
Не думаю, що відкрию для вас щось нове, але аби заохотити вас заохочувати малюків до читання, поділюся своїм досвідом і порадами.
Розпочинаємо з наймолодшого віку.