Ваше ім'я: *

Ваш email *



“Лісова пісня” – кохання і міфологія

Недавно ми з Маріанною закінчили читати «Лісову пісню». Не пам’ятаю вже точно у якому класі цей твій вивчається у школі. Моїй донечці 6 років і мені цікаво було спостерігати, як цей твір сприймається у молодшому шкільному віці.

З першої сторінки персонажі донечці сподобались – адже вони динамічні, колоритні, незвичайні.

Можливо, це перший твір де вона так часто зустрічалась із поняттям «кохання». Спочатку були Той, що греблю рве і Русалка. Ми зупинялись, я пояснювала їй, що його кохання не готове до серйозної посвяти, а більше як гра, воно схоже як захоплення між принцом Гансом та Анною із «Крижаного серця».


докладніше

Малюк

Хто такий Малюк? Малюк – це віслюк, але не впертий. Це тварина, яка мала особливу честь – народитися у стайні Царя.

Книжечка розпочинається з розповіді про мексиканського хлопчика Пабло, який сварить свого ослика Купідо. За цим хлопчину застає священик і пояснює, що віслюки не вперті, а горді. Панотець у своїй розповіді переноситься через тисячоліття із околиць Мехіко до містечок у Палестині – Назарета і Вифлеєма.


докладніше

Різдво Христове

«Різдво Христове» це справді книжка-вертеп. Розкриваєш книжечку, зв’язуєш прикріпленими стрічечками зовнішню і зворотну частини обкладинки і внутрішня частина книжечки перетворюються на об’ємні сцени з вертепу.

На першому розвороті Свята Родина у шопці й анголи над ними. На другому навколо них з одного боку пастушки з овечкою, з іншого – три мудреці. На третьому розвороті українська родина за святою вечерею, а тато і мама у народному вбранні ніби припрошують читача до їхнього святкового столу.


докладніше

Сім різдвяних історій

Зовсім недавно у 2016 році у видавництві “Свічадо” з’явилося нове різдвяне видання із сімома історіями від Бруно Ферреро з ілюстраціями Мар’яни Качмар. Це 7 традиційних різдвяних легенд, переказаних і художньо інтерпретованих автором.

“Мишко” – ведмедик, що втік від вередливої дівчинки і став помічником Святого Миколая, розносячи діткам подарунки. Врешті цей ведмедик сам став подарунком.


докладніше

Різдвяна свічка

Одного сніжного святвечора молодий Томас брів вулицею, коли свічка у його світильнику догоріла. Хлопець поспішив до крамниці, де продавалось різноманітні свічки ручної роботи, проігнорувавши жебрака, при вході до магазинчика. Його не цікавили ні запахи, ні чудові форми свічок. Молодикові потрібна була просто свічка, яка б лише освітлювала дорогу додому. Хлопчина не здогадувався, що старий торговець свічками добре знав свою роботу і призначення свічок, які освітлюють не лише шлях, а й серце, особливо в чарівну різдвяну ніч, коли стаються дива.
Томас попрямував додому і зустрів жебрачку, яка просила копійку. Придивившись до неї він впізнав у ній свою матір і віддав їй свого теплого плаща, аби вона не змерзла. Як тільки це сталося, її вигляд змінився – це була знову жебрачка. Проходячи повз готель хлопчина побачив брата, що лежав на землі. Як тільки він завів брата до готелю і замість заплати віддав за нього свої речі, виявилося, що це чужий чоловік. Томас вже бачив як сяяло світло його рідного дому, коли в темряві побачив дівчатко, що тремтіло від холоду, геть таке як його сестричка. Проте хлопець вже “розкусив” чари нової свічки і не дав дівчинці-жебрачці жодної копійки (до тогож, у нього в кишені нічого не лишилося).
Удома мама, брат і сестра розпитували у хлопця, де ж поділися його речі (які він по дорозі роздав своїм “родичам”). Впізнавши в обличчі сестри маленьку голодну дівчинку, Томас схопив наїдки зі святкового стола і пішов у пошуках “сестри”. Вечір був холодним, проте радість у серці хлопця була теплою.
Книжку написав американський автор Річард Пол Еванс, засновник боагодійної організації “Різдвяна коробка”, яка допомагає нужденним дітям, даруючи подарунки у час Різдва. Ілюстраціями до книжки стали реалістичні полотна художника Джейкоба Коллінса. Прсонажі виглядають так по-справжньому, що здається, шо це фотографії людей, будинків, свічок…


докладніше