Ваше ім'я: *

Ваш email *



Підготовка з дитиною до Пасхи Христа

Коли в родині малі діти, їм особливо складно пояснити деякі істини з Божого Слова. Деякі батьки уникають розмов про смерть Христа. Бояться, що травмують дитину поганими новинами. Проте дитина, як і будь-яка людина, не знатиме Справжнього Ісуса, якщо не буде знайома з тим, як Він страждав, як Він помер і як Він став знову живим. Ми заберемо від Бога славу, якщо не поділимося історією про славну дорогу до Голгофи, славний хрест і славну гробницю.


докладніше

Момент пам’яті

Я старшим дітям прочитала оповідання Зоряни Живки (Зоряна Живка) “Ангел на ймення Грушка”.
Реакція учнів була тотожною до моєї, коли я прочитала цей твір уперше. Я пам’ятаю, що одразу тоді згадала про свою бабусю, у пам’яті відтворювалися уривки діалогів з нею про цю трагедію. Наші бабусі такі схожі, що мені здається, що Зоряна пише не про свою бабусю, а про мою… Чесно.


докладніше

Пригоди дракона Бульки

Український перекладач дав дракону нове ім’я – Булька. Усі чотири історії автора про Сакасавона та його друзів, які мешкають у печері чарівного лісу, опубліковано у виданні “Пригоди дракона Бульки” харківського видавництва “Прінт-Сервіс” у 2010. Автор у цих історіях освітлює різні виклики, які можуть постати перед дітьми й дає способи їх вирішення. До цього долучаються чарівні друзі Бульки, а також лісові звірі. Персонажами в історіях є як люди, так і тварини.


докладніше

Шлюб: у яку брехню ти повірила?

Найбільше верховному обманцю вдається це робити через наші думки. Елдріджі називають їх угодами, які ми часто несвідомо складаємо з ворогом наших душ і з самими собою, своєю совістю. Ми як та риба, клюємо на приманку обману й ковтаємо її разом із колючим гачком. Я впевнена, що кожна із нас може розпізнати в собі хоч якусь із цих думок, різного калібру, але усі з отрутою


докладніше

“Місторія однієї дружби” Ірини Цілик

Так, у творі розкрито трагічні події життя Києва, але авторка Ірина Цілик так вміло змогла їх описати, що вони не стали травмуючими й не ввігнали дитину у глибокий смуток. Крім того, вона показала, що історія – це не тільки щось сумне і тяжке, що є різні етапи життя Києва і що історія має зв’язок із сьогоденням. Наприклад, дівчинка-сирітка у Києві під час Другої світової й маленька жебрачка, яка й нині мешкає у такому великому місті. Діти, розстріляні в Бабиному Яру можуть і зараз отримати шану через спогад і букетик біля маленького пам’ятника.


докладніше