Я старшим дітям прочитала оповідання Зоряни Живки (Зоряна Живка) “Ангел на ймення Грушка”.
Реакція учнів була тотожною до моєї, коли я прочитала цей твір уперше. Я пам’ятаю, що одразу тоді згадала про свою бабусю, у пам’яті відтворювалися уривки діалогів з нею про цю трагедію. Наші бабусі такі схожі, що мені здається, що Зоряна пише не про свою бабусю, а про мою… Чесно.
Завдяки розповіді про літак АН –225 (це її паспортне “ім’я”) я зі своїми донечками дізналися, скільки всього корисного й цікавого робила наша “Мрія”. Вона жила так недалеко від моїх батьків, лише кілька кілометрів, а ми так мало про неї знали… Хіба я могла здогадуватись, які вантажі вона перевозить, яку гуманітарну допомогу надає і які виставки відбуваються прямо в ній всередині?
Книжка “Листи на війну. Діти пишуть солдатам” вийшла у світ ще в 2015 році, після того, як росія напала на Україну в 2014. На превеликий жаль, ці листи й дитячі побажання залишаються актуальними й сьогодні. Вони сповнені дитячою щирістю, справжністю.
Королева Британська за її довге життя стала персонажем не однієї дитячої книжки. Думаю, вона мала нагоду почитати цю історію, як мавпочка побувала в її палаці й підкрадалась до її ліжка, поки вона спала.
Український перекладач дав дракону нове ім’я – Булька. Усі чотири історії автора про Сакасавона та його друзів, які мешкають у печері чарівного лісу, опубліковано у виданні “Пригоди дракона Бульки” харківського видавництва “Прінт-Сервіс” у 2010. Автор у цих історіях освітлює різні виклики, які можуть постати перед дітьми й дає способи їх вирішення. До цього долучаються чарівні друзі Бульки, а також лісові звірі. Персонажами в історіях є як люди, так і тварини.