світло

Одного сніжного святвечора молодий Томас брів вулицею, коли свічка у його світильнику догоріла. Хлопець поспішив до крамниці, де продавалось різноманітні свічки ручної роботи, проігнорувавши жебрака, при вході до магазинчика. Його не цікавили ні запахи, ні чудові форми свічок. Молодикові потрібна була просто свічка, яка б лише освітлювала дорогу додому. Хлопчина не здогадувався, що старий торговець свічками добре знав свою роботу і призначення свічок, які освітлюють не лише шлях, а й серце, особливо в чарівну різдвяну ніч, коли стаються дива.
Томас попрямував додому і зустрів жебрачку, яка просила копійку. Придивившись до неї він впізнав у ній свою матір і віддав їй свого теплого плаща, аби вона не змерзла. Як тільки це сталося, її вигляд змінився – це була знову жебрачка. Проходячи повз готель хлопчина побачив брата, що лежав на землі. Як тільки він завів брата до готелю і замість заплати віддав за нього свої речі, виявилося, що це чужий чоловік. Томас вже бачив як сяяло світло його рідного дому, коли в темряві побачив дівчатко, що тремтіло від холоду, геть таке як його сестричка. Проте хлопець вже “розкусив” чари нової свічки і не дав дівчинці-жебрачці жодної копійки (до тогож, у нього в кишені нічого не лишилося).
Удома мама, брат і сестра розпитували у хлопця, де ж поділися його речі (які він по дорозі роздав своїм “родичам”). Впізнавши в обличчі сестри маленьку голодну дівчинку, Томас схопив наїдки зі святкового стола і пішов у пошуках “сестри”. Вечір був холодним, проте радість у серці хлопця була теплою.
Книжку написав американський автор Річард Пол Еванс, засновник боагодійної організації “Різдвяна коробка”, яка допомагає нужденним дітям, даруючи подарунки у час Різдва. Ілюстраціями до книжки стали реалістичні полотна художника Джейкоба Коллінса. Прсонажі виглядають так по-справжньому, що здається, шо це фотографії людей, будинків, свічок…