Ваше ім'я: *

Ваш email *



Зимові мультфільми без слів

Дорогі мої читачі, пропоную вашій увазі підбірку зимових мультфільмів, у яких немає слів, але є безліч звуків, мелодій і пісні. Їх може дивитися глядач з будь-якого континенту, для перегляду цих відео не потрібно знати певну мову, хоч і створювались вони в різних культурних контекстах.

Розпочнемо із найдавнішого мультика, який мені вдалося знайти. Це був 1930 рік, коли моя старенька бабуся щойно народилась. В Україні в селах не те що телевізорів не було, а навіть електрики. У цей час Вольт Дісней і компанія «Коламбія пікчерс» випустили у світ чорно-білий мультиплікаційний фільм під назвою «Зима».


докладніше

Вечір перед завірюхою

Хто з нас не пам’ятає тих холодних зимових днів, коли так хотілося, щоб школу завтра відмінили, бо надто сніжно чи снігами замело? І що ж ми тоді робили? Невже сиділи вдома? Можливо, лише трішки… Книжечка Наташі Вінгс з ілюстраціями Еймі Ваммер саме про це.

Маленька дівчинка чекає на день, коли можна залишитися вдома. І коли він настає, що ж вона робить: їсть гарячі млинці на сніданок – у формі сніговика і сніжинок, потім під тріск вогню у каміні грає з батьками в настільну гру і, зрештою, виходить надвір!


докладніше

Щедрівки від моєї бабусі із села Зелений Ріг

Цю щедрівку я записала від своєї бабусі та інших жінок, що проживали у селі Зелений Ріг, Жашківського району, Черкаської області. Мабуть, це був 1999 рік.

У цій щедрівці розповідається легенда християнських часів. З тексту ми можемо дізнатись про те, що Мати Божа іде через Панський двір. Чи йдеться це про Двір у Небесному Єрусалимі? Оскільки це святий вечір, щедрий вечір, то Божа Мати, маючи якості турботливої людини несе вечерю. Зі слів Христа у Євангелії ми знаємо, що «Царство Боже – це не їжа і пиття». Але в Україні на щедрий вечір є традиція носити «вечерю» – кутю, ідучи до когось угості. Ця традиція в історії очевидно перенеслась Нагору.


докладніше

Світло Різдва

Високо в горах знаходиться різдвяне місто Ноел, а посеред нього ялинка, біля якої смолоскип із різдвяним вогнем. Щороку цей смолоскип запалюється на Різдво, аби освітити теплом увесь світ. Хлопчик Александер довідався, що цього року Хоронитель Вогню доручить запалити смолоскипа тому, хто принесе найправдивішийріздвяний дар. Щоб стати учасником цього дійства, треба потрапити до міста до того, як у церкві заздвонять різдвяні дзвони.


докладніше

Різдвяна свічка

Одного сніжного святвечора молодий Томас брів вулицею, коли свічка у його світильнику догоріла. Хлопець поспішив до крамниці, де продавалось різноманітні свічки ручної роботи, проігнорувавши жебрака, при вході до магазинчика. Його не цікавили ні запахи, ні чудові форми свічок. Молодикові потрібна була просто свічка, яка б лише освітлювала дорогу додому. Хлопчина не здогадувався, що старий торговець свічками добре знав свою роботу і призначення свічок, які освітлюють не лише шлях, а й серце, особливо в чарівну різдвяну ніч, коли стаються дива.
Томас попрямував додому і зустрів жебрачку, яка просила копійку. Придивившись до неї він впізнав у ній свою матір і віддав їй свого теплого плаща, аби вона не змерзла. Як тільки це сталося, її вигляд змінився – це була знову жебрачка. Проходячи повз готель хлопчина побачив брата, що лежав на землі. Як тільки він завів брата до готелю і замість заплати віддав за нього свої речі, виявилося, що це чужий чоловік. Томас вже бачив як сяяло світло його рідного дому, коли в темряві побачив дівчатко, що тремтіло від холоду, геть таке як його сестричка. Проте хлопець вже “розкусив” чари нової свічки і не дав дівчинці-жебрачці жодної копійки (до тогож, у нього в кишені нічого не лишилося).
Удома мама, брат і сестра розпитували у хлопця, де ж поділися його речі (які він по дорозі роздав своїм “родичам”). Впізнавши в обличчі сестри маленьку голодну дівчинку, Томас схопив наїдки зі святкового стола і пішов у пошуках “сестри”. Вечір був холодним, проте радість у серці хлопця була теплою.
Книжку написав американський автор Річард Пол Еванс, засновник боагодійної організації “Різдвяна коробка”, яка допомагає нужденним дітям, даруючи подарунки у час Різдва. Ілюстраціями до книжки стали реалістичні полотна художника Джейкоба Коллінса. Прсонажі виглядають так по-справжньому, що здається, шо це фотографії людей, будинків, свічок…


докладніше