Countless stories, customs, and traditions swirl around his name. No wonder children sometimes struggle to understand who he really is: Is he Grandfather Frost? Santa Claus? Father Christmas? A kind old man who brings gifts? Or a real person who once lived and is now in Heaven?
Попри тяжкі історичні події, ці казки й оповідання не травмують дітей. Вони дають опору, показують силу народу й передають історію поколінь. Діти вчаться цінувати свій рід, землю та народ, усвідомлюючи, що вони існують завдяки тому, що їхні предки змогли вижити.
«Чарівник Ох» — це не просто дитячий мультфільм. Це зразок того, як українські митці зберігали і передавали свою культурну спадщину навіть за умов цензури.
Українські пісні, недоспівана колядка, вертепна символіка — усе це тихі, але сміливі жести, які допомагали українській традиції залишатися живою.
Коли в родині малі діти, їм особливо складно пояснити деякі істини з Божого Слова. Деякі батьки уникають розмов про смерть Христа. Бояться, що травмують дитину поганими новинами. Проте дитина, як і будь-яка людина, не знатиме Справжнього Ісуса, якщо не буде знайома з тим, як Він страждав, як Він помер і як Він став знову живим. Ми заберемо від Бога славу, якщо не поділимося історією про славну дорогу до Голгофи, славний хрест і славну гробницю.
Пропоную конспект заняття, яке орієнтується на християнські цінності. Такий урок я проводила для дітей молодшого шкільного віку. На уроці поставлені акценти на родючість України, працьовитість її людей. На рівні дитячого сприйняття пояснено, що в людей було забрано. Акцент на тому, що ми існуємо як народ. Використано символи: свічку, незабудку, хліб. Наприкінці молитва. Заняття було проведено до повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Заняття “Зерна” добре проводити або під час обжинків в Україні, або під час спогадів жертв голодоморів. Адже так діти можуть побачити цінність злаків, зокрема хліба на столі.