Ваше ім'я: *

Ваш email *


Досить

Поки радянська історія приховувала факти, не називала явища своїми іменами, емігранти зберігали традиції й несли із собою історичну пам’ять. Багато в чому завдячуючи канадській діаспорі явище 32-33 років 20 століття в Україні почали називати не просто голодом, а голодомором.

Канадська письменниця з Онтаріо Марша Форчук Скрипух, коріння якої з України, перейнявшись історією про голодомор, написала англійською мовою дитячу казку “Досить”. Згодом історія була перекладена на українську мову і Михайло Марченко (теж з провінції Онтаріо) проілюстрував її.

Разом із головним персонажем казочки дівчинкою Марусею ми портпаляємо до українського села Життя, яке потерпає від голодомору. Маруся намагається заховати клуночок зерна, але злий Диктатор і його помічники забирають усе дочиста, наповнюючи свої клуні.

Але яка ж казка без див? У Марусі на подвір’ї виростає незвичайний височенний колос, на якому сідає величезний Лелека. Саме птах переносить дівчинку за океани, де мешкають такі ж українці (ми здогадуємось, що це Канада), як і Маруся. Вони діляться з дівчинкою зерном, яке вона доставляє на рідну голодну землю. Проте і його було забрано Диктаторовими посіпаками.

Яка ж казка без моралі? І тут ми знайомимося з Офіцером, який, заволодівши чарівним зерном, теж на спині Лелеки потрапляє до українців за океанами. Але через свою жадібність він не може повернутись назад. Обтяжений великими клунками, він не втримується на птахові й падає в море.

Як селяни намагалися зберегти збіжжя і як село вижило, можна прочитати у книжечці “Досить”.

Спершу книжечка була надрукована англійською мовою під назвою “Enough” в Торонто (Канада). Її видаваць Fitzhenry & Whitesid. Українською мовою її видав Методичний кабінет української мови, Канадський інститут українських студій, Альбертський університет, Едмонтон.