Ще одна книжечка до Дня матері “Люблю тебе невпинно”. Історія про маму, для якої  син був завжди маленькою дитинкою. Коли він був немовлям, вона ніжно колисала його і наспівувала колискову: “Я люблю тебе невпинно, моя любов на все життя… “Коли малюк підріс, він робив різну шкоду і зводив маму з розуму, але вночі, коли хлопченя спало, вона підповзала до його ліжечка й колисала його. Дитя росло і коли хлопцю було 9 років, він був таким собі грубіяном. Та вночі, мама підповзяла до його ліжка і коли хлопчина міцно спав, вона брала його на руки й колисала та наспівувала ту саму пісеньку. Коли він був підлітком, мав дивних друзів, чудернацько вдягався і слухав незвичну музику, а мама почувалася, ніби знаходиться в зоопарку. Та вночі цей хлопець ще був її малям. І вона так само його колисала. Коли юнак став зовсім дорослий, то виїхав із родинного гнізда і жив самостійно. та ночами мама залазила через вікно у його спальню і коли він міцно спав, брала його на руки, колисала і наспівувала ту саму пісню.
Врешті, мама стала зовсім старенькою і немічною і тепер син приїхав до неї вгості, взяв на руки, поколисав і наспівав ту саму пісню, а після її смерті,  повернувшись додому, підняв з колисочки свою донечку і передав теплі слова маминої колискової їй.
Основна ідея книжки – мамина любов і ніжність є невпинною, вона залишається з нами, коли ми дорослішаємо і нівіть коли мама відходить.
Автор книжки Роберт Мансч – канадський дитячий письменник, який народився в Америці. Книжка була написана тоді, коли в автора з його дружиною завмерло в утробі двоє немовлят.
Ілюстраторка Шейла МакГров.