Що робити, коли на вулиці негода, а дитина хоче погратись надворі? Відповідь на це запитання ви можете знайти у книжечці американського дитячого письменника й ілюстратора Вільяма Стеіга “Піт – це піца”.
Батьки Піта вирішили, що їхній хлопчик – це піца. Спочатку на кухонному столі вони замісили “тісто”, легенько поштовхуючи в боки свого сина, потім розтягували “тісто”, розтягуючи Пітові кінцівки, далі попідкидали його у повітрі, додали олійки (насправді водички), борошна (насправді талькової присипки), помідорів (насправді то були червоні шашки), сиру (насправді шматочків паперу)… І таким чином не тільки зробили йому масажик, а й розсмішили засмученого хлопчика.
Потім поставили піцу в духовку (насправді поклали Піта на диванчик), а коли настав час піцу їсти, вона втекла, бо на вулиці розпогодилося й Пітові хотілося вже гратись не з батьками, а з друзями надворі.
А ви називаєте своїх діток стравами? Я, наприклад, кажу на свою донечку “моя булочка”, ще з її немовлячого віку, коли вона була пухкенькою.