Ваше ім'я: *

Ваш email *



Досить

Поки радянська історія приховувала факти, не називала явища своїми іменами, емігранти зберігали традиції й несли із собою історичну пам’ять. Багато в чому завдячуючи канадській діаспорі явище 32-33 років 20 століття в Україні почали називати не просто голодом, а голодомором. Канадська письменниця з Онтаріо Марша Форчук Скрипух, коріння якої з України, перейнявшись історією про голодомор, написала англійською мовою дитячу казку “Досить”. Згодом історія була перекладена на українську мову і Михайло Марченко (теж з провінції Онтаріо) проілюстрував її. Разом із головним персонажем казочки дівчинкою Марусею ми портпаляємо до українського села Життя, яке потерпає від голодомору. Маруся намагається заховати клуночок зерна, але злий Диктатор і його помічники забирають усе дочиста, наповнюючи свої клуні. Але яка ж казка без див? У Марусі на подвір’ї виростає незвичайний височенний колос, на якому сідає величезний Лелека. Саме птах переносить дівчинку за океани, де мешкають такі ж українці (ми здогадуємось, що це Канада), як і Маруся. Вони діляться з дівчинкою зерном, яке вона доставляє на рідну голодну землю. Проте і його було забрано Диктаторовими посіпаками. Яка ж казка без моралі? І тут ми знайомимося з Офіцером, який, заволодівши чарівним зерном, теж на спині Лелеки потрапляє до українців за океанами. Але через свою жадібність він не може повернутись назад. Обтяжений великими клунками, він не втримується на птахові й падає в море. Як селяни намагалися зберегти збіжжя і як село вижило, можна прочитати у книжечці...
докладніше

Малюк

Хто такий Малюк? Малюк – це віслюк, але не впертий. Це тварина, яка мала особливу честь – народитися у стайні Царя.

Книжечка розпочинається з розповіді про мексиканського хлопчика Пабло, який сварить свого ослика Купідо. За цим хлопчину застає священик і пояснює, що віслюки не вперті, а горді. Панотець у своїй розповіді переноситься через тисячоліття із околиць Мехіко до містечок у Палестині – Назарета і Вифлеєма.


докладніше

Сім різдвяних історій

Зовсім недавно у 2016 році у видавництві “Свічадо” з’явилося нове різдвяне видання із сімома історіями від Бруно Ферреро з ілюстраціями Мар’яни Качмар. Це 7 традиційних різдвяних легенд, переказаних і художньо інтерпретованих автором.

“Мишко” – ведмедик, що втік від вередливої дівчинки і став помічником Святого Миколая, розносячи діткам подарунки. Врешті цей ведмедик сам став подарунком.


докладніше

Світло Різдва

Високо в горах знаходиться різдвяне місто Ноел, а посеред нього ялинка, біля якої смолоскип із різдвяним вогнем. Щороку цей смолоскип запалюється на Різдво, аби освітити теплом увесь світ. Хлопчик Александер довідався, що цього року Хоронитель Вогню доручить запалити смолоскипа тому, хто принесе найправдивішийріздвяний дар. Щоб стати учасником цього дійства, треба потрапити до міста до того, як у церкві заздвонять різдвяні дзвони.


докладніше

Різдвяна свічка

Одного сніжного святвечора молодий Томас брів вулицею, коли свічка у його світильнику догоріла. Хлопець поспішив до крамниці, де продавалось різноманітні свічки ручної роботи, проігнорувавши жебрака, при вході до магазинчика. Його не цікавили ні запахи, ні чудові форми свічок. Молодикові потрібна була просто свічка, яка б лише освітлювала дорогу додому. Хлопчина не здогадувався, що старий торговець свічками добре знав свою роботу і призначення свічок, які освітлюють не лише шлях, а й серце, особливо в чарівну різдвяну ніч, коли стаються дива.
Томас попрямував додому і зустрів жебрачку, яка просила копійку. Придивившись до неї він впізнав у ній свою матір і віддав їй свого теплого плаща, аби вона не змерзла. Як тільки це сталося, її вигляд змінився – це була знову жебрачка. Проходячи повз готель хлопчина побачив брата, що лежав на землі. Як тільки він завів брата до готелю і замість заплати віддав за нього свої речі, виявилося, що це чужий чоловік. Томас вже бачив як сяяло світло його рідного дому, коли в темряві побачив дівчатко, що тремтіло від холоду, геть таке як його сестричка. Проте хлопець вже “розкусив” чари нової свічки і не дав дівчинці-жебрачці жодної копійки (до тогож, у нього в кишені нічого не лишилося).
Удома мама, брат і сестра розпитували у хлопця, де ж поділися його речі (які він по дорозі роздав своїм “родичам”). Впізнавши в обличчі сестри маленьку голодну дівчинку, Томас схопив наїдки зі святкового стола і пішов у пошуках “сестри”. Вечір був холодним, проте радість у серці хлопця була теплою.
Книжку написав американський автор Річард Пол Еванс, засновник боагодійної організації “Різдвяна коробка”, яка допомагає нужденним дітям, даруючи подарунки у час Різдва. Ілюстраціями до книжки стали реалістичні полотна художника Джейкоба Коллінса. Прсонажі виглядають так по-справжньому, що здається, шо це фотографії людей, будинків, свічок…


докладніше