Роз’ятрене серце дитини, яка втратила дитинство, втративши батьків, сестру, друзів, силу. Але не втратила гідність. Найбільше мене в головній персонажці вразила недитяча сила волі відмовитись від їжі, теплих шкарпетків заради того, щоб подруга мала плаття.
Книжка написана на основі реальних історичних подій. Навіть ім’я головної героїні збережене авторкою.
У повісті показано надзвичайно трагічні події міста.
Твір змальовує силу дружби, родини, єдності, відданості правді, витривалості, жагу до життя й перемоги.
Будьте готові знову горювати. Те, через що проходять деякі українські діти, не може повністю поміститися у голову й серце.
Я старшим дітям прочитала оповідання Зоряни Живки (Зоряна Живка) “Ангел на ймення Грушка”.
Реакція учнів була тотожною до моєї, коли я прочитала цей твір уперше. Я пам’ятаю, що одразу тоді згадала про свою бабусю, у пам’яті відтворювалися уривки діалогів з нею про цю трагедію. Наші бабусі такі схожі, що мені здається, що Зоряна пише не про свою бабусю, а про мою… Чесно.
Завдяки розповіді про літак АН –225 (це її паспортне “ім’я”) я зі своїми донечками дізналися, скільки всього корисного й цікавого робила наша “Мрія”. Вона жила так недалеко від моїх батьків, лише кілька кілометрів, а ми так мало про неї знали… Хіба я могла здогадуватись, які вантажі вона перевозить, яку гуманітарну допомогу надає і які виставки відбуваються прямо в ній всередині?
Книжка “Листи на війну. Діти пишуть солдатам” вийшла у світ ще в 2015 році, після того, як росія напала на Україну в 2014. На превеликий жаль, ці листи й дитячі побажання залишаються актуальними й сьогодні. Вони сповнені дитячою щирістю, справжністю.